18 березня: 11-та річниця анексії українського Криму Росією — єврейська громада, караїми, кримчаки та позиція Ізраїлю

11 років тому, 18 березня 2014 року, Росія анексувала український Крим, що призвело до довгострокових політичних і гуманітарних наслідків.

Це незаконне приєднання було проведено всупереч міжнародному праву та без згоди України. На півострові, крім інших етнічних груп, проживала й єврейська громада, включаючи караїмів та кримчаків, малочисельні, але значущі народи з унікальною релігійною та культурною ідентичністю. Ці групи, як і всі інші жителі Криму, зіткнулися з загрозою втрати своєї культурної незалежності та прав в умовах російської окупації.

Ізраїль, незважаючи на свою традиційну стриманість у міжнародних питаннях, уважно стежив за ситуацією, висловлюючи занепокоєння в рамках ООН та підтримуючи мирні ініціативи для відновлення контролю України над Кримом.

Ізраїль, залишаючись на стороні міжнародних норм, підтримує територіальну цілісність України, незважаючи на дипломатичну стриманість у відносинах з Росією.

Річниця анексії Криму

18 березня 2025 року виповнюється 11 років з моменту того, як Росія провела анексію українського Криму, підписавши договір з самопроголошеною “Республікою Крим”, утворивши на цій території два нових суб’єкти Російської Федерації — Республіку Крим та місто федерального значення Севастополь, фактично включивши Крим до складу Російської Федерації. Ця подія стала грубим порушенням міжнародного права та призвела до довгострокових політичних і гуманітарних наслідків.

Незаконність цих дій підтверджується безліччю міжнародних резолюцій, а сам процес анексії не був визнаний більшістю країн світу. Включення Криму до складу Російської Федерації є порушенням Будапештського меморандуму 1994 року, в якому Росія, США та Великобританія зобов’язалися поважати суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на її відмову від ядерної зброї. Росія порушила свої зобов’язання, тим самим підірвавши основи міжнародної безпеки.

Спроби Росії представити анексію як законне об’єднання стали лише прикриттям для агресії, спрямованої на зміцнення впливу Росії в Чорноморському регіоні. Протистояння Росії з міжнародною спільнотою не зупинило її, а навпаки, спровокувало подальші військові дії, включаючи повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році.

Закон про корінні народи України

У 2021 році Україна прийняла закон, який визнає кілька етнічних груп “як корінні народи України”, включаючи караїмів та кримчаків, а також кримських татар. Цей закон став важливим кроком у забезпеченні прав цих народів, підтверджуючи їх право на збереження культурної спадщини, мови та ідентичності.

Індикатором ефективності Закону України «Про корінні народи України» була істерична реакція президента рф путіна. Адже ухвалення цього закону поклало початок руйнуванню ідеології «російського світу», а також це був реальний крок до деокупації Криму.

Крім того, в Криму проживає значна кількість кримських татар, які також були визнані корінним народом України в 2021 році. Однак, незважаючи на визнання їх прав, в умовах анексії, кримські татари, так само як і караїми та кримчаки, зіткнулися з загрозою втрати своєї культурної ідентичності та релігійних традицій. На відміну від татар, караїми та кримчаки є єврейськими громадами з унікальними культурними та релігійними традиціями, відмінними від основного юдаїзму.

Для караїмів та кримчаків, як для малочисельних, але унікальних єврейських громад, анексія Криму стала серйозною загрозою їх існуванню в тому вигляді, в якому вони історично розвивалися. У відповідь на ці виклики, Україна утвердила закон, який гарантує їх права, але політична нестабільність на півострові ставить під сумнів можливості для реального відновлення та захисту цих прав.

Караїми — це єврейська громада, яка зберегла свою релігію та традиції, відмінні від основного юдаїзму. Їх зв’язок з Кримом та Ізраїлем є особливо важливим, адже вони відіграють ключову роль у підтримці єврейської культурної та історичної ідентичності на півострові.

Кримчаки, зі свого боку, є групою, яка сповідує традиційний юдаїзм, але також з унікальними культурними рисами, що є частиною єврейської спадщини. Ця громада пережила не тільки радянські репресії, але й продовжує стикатися з труднощами в умовах російської окупації, що ставить під загрозу збереження їх унікальної ідентичності.

Євреї в Криму в 2014 році

У 2014 році в Криму проживало близько 4,5 тисяч євреїв, серед яких 600 караїмів та 200 кримчаків, що становило менше одного відсотка від загальної кількості населення півострова. Здавалося б, це небагато порівняно з багатотисячною єврейською громадою кінця XIX століття, і, звісно, зовсім небагато порівняно з 2,5-мільйонним населенням сучасного Криму. Тим не менш, вплив єврейської громади на життя сучасного Криму та їх внесок у науку, мистецтво, медицину, бізнес, техніку і політичну складову півострова важко переоцінити.

Незважаючи на свою малу чисельність, євреї, включаючи караїмів та кримчаків, відігравали ключову роль у розвитку культурного та громадського життя Криму. Вклад цих громад в економіку, культуру та політику регіону був значним, і багато з цих людей займали важливі посади в різних сферах.

Як відбувалась анексія Криму: історія та як зараз

Історія анексії почалася з нападу Росії на Україну в лютому 2014 року, коли російські війська без розпізнавальних знаків почали захоплювати ключові об’єкти на півострові. Протести в Україні, відомі як Євромайдан, стали каталізатором для Кремля, який побачив у цьому загрозу для свого впливу на пострадянському просторі. У відповідь на падіння влади в Україні та прагнення України зблизитися з Європейським Союзом, Росія активізувала свої дії.

16 березня 2014 року був проведений спірний референдум, який не відповідав міжнародним стандартам, і його результати були визнані нелегітимними більшістю країн світу. Цей референдум став лише прикриттям для російської агресії, спрямованої на захоплення території. Реальна мета Росії — закріпити свої позиції на Чорному морі та відновити своє вплив у регіоні, що призвело до довгострокових наслідків для України та міжнародної безпеки.

<pСьогодні Крим залишається під контролем Росії, і ситуація продовжує залишатися в центрі міжнародних обговорень. Росія продовжує підтримувати свої дії в Криму, стверджуючи, що цей регіон став «невід’ємною частиною Росії». Україна, незважаючи на втрату контролю, стверджує, що Крим є її суверенною територією.

Реакція світу та реакція Ізраїлю

Реакція світової спільноти на анексію Криму була однозначно засуджуючою. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій підкреслила, що анексія Криму є порушенням міжнародного права, а півострів залишатиметься частиною України. У відповідь на ці дії Росії були введені міжнародні економічні санкції, які тривають і по сьогодні.

Реакція Ізраїлю на анексію Криму була стриманою. Ізраїль не брав участь у голосуванні в ООН з цього питання в березні 2014 року, зайнявши нейтральну позицію.

Незважаючи на свою політичну стриманість, Ізраїль осудив дії Росії в ООН і взяв участь у міжнародному засудженні анексії. Ізраїль не визнає анексію Криму, а також самопроголошені утворення в Луганську та Донецьку. Ізраїль підтримує резолюції, спрямовані на припинення російської окупації в ООН та інших міжнародних форумах.

Ізраїль продовжує утримуватися від публічних заяв з приводу конфлікту і не постачає наступальних видів озброєнь жодній зі сторін. Оборонні угоди з Україною, хоча й здійснюються, мають невелике й неприципове значення, зокрема постачання навігаційного обладнання та засобів зв’язку.

Крім того, Ізраїль взяв участь у третьому парламентському саміті «Кримська платформа», який відбувся 24 жовтня 2024 року в Ризі. На саміті Юлій Едельштейн, представляючи Ізраїль, заявив: «Наші дві країни продовжують втрачати найкращих синів та дочок наших народів, але зрештою нас чекає світле майбутнє, і ми йдемо до нього. Лише об’єднавши наші сили, ми зможемо впоратися з міжнародним тероризмом».

Про кримчаків і караїмів як євреїв і їх зв’язок з Ізраїлем

Караїми і кримчаки — це дві єврейські громади, які, по суті, також є євреями, але з унікальною релігійною та культурною ідентичністю. Караїми слідують караїзму (особливій інтерпретації юдаїзму), а кримчаки сповідують традиційний юдаїзм, але водночас обидві ці групи зберігають спільне коріння з єврейським народом.

Громади караїмів і кримчаків, хоча й малочисельні, мають важливе культурне і історичне значення для Криму. На відміну від більшості єврейських громад, ці групи зберегли свою унікальну ідентичність та традиції. Караїми і кримчаки пережили депортації і переслідування, але в останні десятиліття почали відновлювати свою культуру і повертатися до Криму. Ізраїль надає допомогу цим громадам у збереженні їх мови та культурних традицій, підтримуючи їх релігійні та культурні інститути.

Як Ізраїль ставиться до цього?

Ізраїль продовжує підтримувати культурні зв’язки з караїмами і кримчаками, незважаючи на політичний нейтралітет щодо питання Криму. Однак, через дипломатичну ситуацію, Ізраїль воліє не втручатися в політичний конфлікт щодо Криму, при цьому продовжуючи підтримувати ці громади в питаннях збереження їх традицій та релігійних практик.

Незважаючи на свою позицію щодо Криму, Ізраїль зберігає обережність у питаннях зовнішньої політики через вплив Росії на міжнародній арені, зокрема в контексті Сирії та інших ближньосхідних конфліктів. Ізраїль продовжує підтримувати зв’язки з Росією, що дозволяє мінімізувати ризики для безпеки своєї країни та єврейських громад у Росії.

Висновки від НАновини – новини Ізраїлю

Анексія Криму Росією в 2014 році продовжує залишатися однією з найбільш суперечливих і болісних тем в міжнародних відносинах. Для України, для караймів і кримчаків ця трагедія має далекосяжні наслідки. Ці корінні народи Криму змушені були зіткнутися з втратою культурної ідентичності та прав, а також з загрозою їх безпеці і стабільності. У цьому контексті важлива роль Ізраїлю, який, незважаючи на дипломатичну стриманість, продовжує підтримувати свої громади і допомагати в збереженні їх культурної спадщини.

Росія, незважаючи на спроби представити анексію як законне об’єднання, продовжує залишатися агресором, порушивши міжнародне право і територіальну цілісність України.

Ці події призвели до серйозних наслідків для регіональної безпеки, і питання про статус Криму продовжує залишатися невирішеним на міжнародній арені.