3 листопада 2026 року на конференції Bloomberg Tech у Лондоні Луїс Мослі, відповідальний за роботу американської Palantir у Великій Британії та Європі, розповів про політичний тиск на компанію. За його словами, у США її критикують за підтримку України, а в Європі — за співпрацю з Ізраїлем. Про це повідомило Bloomberg.
Palantir, серед засновників якої Алекс Карп і Пітер Тіль, розробляє програми для об’єднання та аналізу великих масивів інформації: від супутникових знімків до розвідувальних даних і медичних даних. Мослі відкинув твердження, що компанія стала особливо непопулярною в Європі. За його словами, її робота спрямована на зміцнення безпеки західних держав і базується на принципах демократії та верховенства права.
Автор — Павло Швейко, НАновини.
Однак розбіжності європейських урядів з адміністрацією Дональда Трампа посилили бажання держав самостійно контролювати технології, від яких залежать армія, розвідка та державні установи.
Україна: від відновлення до бойового штучного інтелекту
У 2022 році керівник Palantir Алекс Карп приїжджав до Києва і зустрічався з Володимиром Зеленським. 25 травня 2023 року компанія підписала з українським Мінцифри меморандум про співпрацю в обороні та відновленні: оцінці руйнувань, плануванні реконструкції та роботі з даними. Її технології також використовуються для підтримки правоохоронних органів та розслідувань можливих військових злочинів.
У березні 2024 року Україна домовилася з Palantir про використання штучного інтелекту при гуманітарному розмінуванні. Тоді потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами вважалися 156 тисяч квадратних кілометрів — це оцінка 2024 року, а не нинішня площа.
21 січня 2026 року Міноборони України оголосило про запуск Brave1 Dataroom на програмній базі Palantir. Розробники навчають алгоритми розпізнавати російські безпілотники за звичайними та тепловізійними зображеннями, щоб дрони-перехоплювачі швидше знаходили цілі.
На зустрічі з Карпом 12 травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив: понад сто компаній працюють над більш ніж 80 моделями. Він також згадував аналіз повітряних атак, розвідувальних даних та планування дальніх ударів.
Ізраїль: угода з Міноборони та питання про застосування ІІ
У січні 2024 року після засідання ради директорів Palantir у Тель-Авіві та переговорів її керівників з ізраїльськими оборонними чиновниками сторони уклали стратегічну угоду про технології для військових завдань.
Компанія підтвердила співпрацю з ізраїльським Міністерством оборони в звітності американському регулятору SEC.
Міноборони Ізраїлю закуповує технології для ЦАХАЛу — Армії оборони Ізраїлю. Але угода не розкриває, які саме програми Palantir застосовуються і в яких операціях.
На тлі війни в Газі виникли питання про можливе використання продуктів компанії при виборі військових цілей. Palantir заперечує причетність до розробки ізраїльських систем Gospel і Lavender, згаданих у розслідуваннях застосування штучного інтелекту. Правозахисні організації вимагають перевірки ролі компанії у військових операціях.
При цьому наявність договору з Міноборони не доводить участь Palantir у розробці саме цих систем або вчиненні порушень міжнародного права.
Франція шукає заміну, Британія сперечається про контракт
16 червня 2026 року Франція обрала місцеву ChapsVision для заміни Palantir у внутрішній розвідці DGSI — службі, що займається контррозвідкою та боротьбою з тероризмом.
Але перехід не завершено. Американська система використовується там з 2016 року, а чинний контракт продовжено в грудні 2025-го до 2028 року. Заміною має стати французька платформа Argonos. Перенесення даних і навчання співробітників займуть кілька років.
У Великій Британії обговорюють контракт Palantir з державною системою охорони здоров’я NHS на 330 мільйонів фунтів — близько 1,4 мільярда шекелів.
Компанія постачає Federated Data Platform для аналізу лікарняних даних. 2 листопада The Guardian повідомила, що 29 лікарняних організацій, які числилися серед отримуючих користь від платформи, заявили: система у них не запущена або її застосунки не використовуються.
NHS захищає проект і раніше повідомляла про 137 організацій, де платформа працює. У 2027 році договір можна достроково припинити, але такого рішення поки немає.
НАТО використовує Maven, Німеччина та Франція утримуються
У 2025 році НАТО придбала Maven Smart System — платформу Palantir для аналізу інформації з супутників, радарів та інших датчиків. 22 червня 2026 року вона досягла повної технічної готовності.
Однак Німеччина та Франція не впровадили Maven для власних збройних сил, побоюючись залежності від американського постачальника та можливого доступу сторонніх до секретних даних.
Після жовтневих обмежень супутникових сервісів Starlink і Starshield, що ускладнили роботу українських безпілотників, ці побоювання посилилися. Раніше НАновини детально розбирали наслідки обмежень супутникового зв’язку для України та Ізраїлю.
22 жовтня Мослі запевнив Reuters, що ні Palantir, ні уряд США не можуть дистанційно відключити придбану НАТО систему Maven. Це заява компанії, а не результат незалежної технічної перевірки.
Політичні проблеми не зупинили зростання виручки
2 листопада Palantir опублікувала фінансові результати за третій квартал 2026 року. Виручка досягла 2,313 мільярда доларів — близько 7,3 мільярда шекелів, збільшившись на 96% за рік.
Американські комерційні замовники вперше принесли компанії більше виручки, ніж державні: 984 мільйони проти 953 мільйонів доларів. Прогноз річної виручки підвищено приблизно до 8,53 мільярда доларів.
Тому говорити про фінансову кризу Palantir підстав немає. У доступних повідомленнях також не названі конкретні американські політики або скасовані через критику підтримки України контракти.
Для Ізраїлю ситуація має практичне значення. Стратегічне співробітництво з американською компанією зберігається, але її робота з ізраїльським оборонним відомством стала предметом європейських політичних суперечок. При цьому рішення Франції, Німеччини та британських установ показують, що держави оцінюють не тільки політичну репутацію постачальника, але й можливість самостійно розпоряджатися секретними даними.
Додайте НАновини в Google, щоб стежити за подіями, пов’язаними з безпекою Ізраїлю, України та міжнародною політикою.