Доповідь про злочини 7 жовтня і спецтрибунал для ХАМАСу: Ізраїль переходить від пам’яті до судової відповіді

Громадська комісія з документування злочинів ХАМАСу представила новий звіт про сексуальне та гендерне насильство, вчинене під час нападу 7 жовтня 2023 року та в період утримання заручників у секторі Газа. Публікація https://www.civilc.org/home-heb/silenced-no-more-heb з’явилася на тлі іншого важливого рішення: Кнесет схвалив закон про створення спеціального військового трибуналу для учасників різанини 7 жовтня.

Закон був прийнятий Кнесетом пізно ввечері в понеділок, 11 травня 2026 року, а міжнародні агентства повідомили про нього 12 травня. Трибунал має працювати в Єрусалимі. Звіт Громадської комісії опублікований у 2026 році; англомовні та ізраїльські публікації про нього вийшли 12 травня 2026 року. Основні місця злочинів, про які йдеться в матеріалах, — фестиваль Nova біля Реїма, траса 232, кібуци та громади півдня Ізраїлю, військові бази, маршрут викрадення людей у Газу та місця утримання заручників у секторі Газа.

Звіт комісії: не окремі епізоди, а повторювана система насильства

Новий документ Громадської комісії описує сексуальне та гендерне насильство як частину атаки ХАМАСу та його спільників 7 жовтня 2023 року, а також як елемент поводження з частиною заручників вже після викрадення в Газу.

Комісія стверджує, що це була не серія випадкових злочинів на тлі хаосу, а повторювана практика, застосовувана в різних місцях і на різних етапах нападу. В опублікованому описі звіту йдеться про понад два роки незалежної роботи, про співставлення свідчень, фото, відео, офіційних документів та інших матеріалів.

За даними комісії, її архів включає понад 10 000 фотографій і відеозаписів, понад 1 800 годин перегляду та аналізу візуальних матеріалів, а також понад 430 інтерв’ю, свідчень і зустрічей з вижилими, колишніми заручниками, експертами, родичами жертв і очевидцями. Окремо зазначено, що матеріали були прив’язані до часу і географії подій, а жертви мали громадянство 52 країн.

Для Ізраїлю це не тільки внутрішня травма. Це міжнародна справа, тому що 7 жовтня вдарило по громадянах різних країн, по сім’ях, по єврейських громадах, по людях, які приїхали на музичний фестиваль, жили в кібуцах або служили на півдні країни.

13 моделей злочинів

Комісія виділила 13 повторюваних моделей сексуального та гендерного насильства.

Серед них — зґвалтування та групові зґвалтування, сексуальні тортури, навмисні постріли в обличчя та статеві органи, вбивства під час або після сексуального насильства, наруга над тілами, примусове оголення, зв’язування та заковування жертв, публічне приниження жінок і дітей, викрадення матерів і дітей, насильство поруч з родичами, зйомка та поширення матеріалів у соцмережах, загрози примусового шлюбу, а також сексуальне насильство проти хлопчиків і чоловіків.

Ці формулювання важкі, але їх не можна очищати з публічної розмови. Коли йдеться про злочини такого масштабу, евфемізми працюють проти жертв: вони стирають сенс того, що сталося, і перетворюють конкретні дії на абстрактну «жорстокість».

За висновком комісії, сексуальне та гендерне насильство використовувалося як тактика терору — для приниження, залякування, руйнування сімей і тиску на цілі громади. У цьому сенсі звіт важливий не тільки як опис минулого, але й як спроба створити доказову базу для майбутніх судових процесів.

Цифровий терор: чому відео стали частиною атаки

Один з ключових блоків звіту присвячений так званому цифровому терору. Комісія пише, що терористи знімали вбивства, тортури, викрадення, підпали, приниження та наругу над тілами, а потім поширювали ці матеріали через соцмережі, включаючи акаунти самих жертв.

Це особливо важливо для ізраїльської аудиторії, тому що багато сімей 7 жовтня вперше дізнавалися про долю близьких не від офіційних структур, а з записів, опублікованих самими терористами. Такий механізм перетворював злочин на триваючу психологічну атаку.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency у цьому контексті розглядає тему не як чергову політичну суперечку навколо війни, а як питання пам’яті, доказів і правової відповідальності. Ізраїльське суспільство вже майже три роки живе з наслідками 7 жовтня, але судова фіксація злочинів залишається окремим і дуже складним етапом.

Комісія підкреслює: поширення таких матеріалів не було побічним ефектом. За її оцінкою, це було частиною стратегії — посилити страх, продовжити страждання сімей і змусити суспільство знову і знову переживати момент нападу.

Полон у Газі як продовження злочину

Окремо у звіті йдеться про період утримання заручників. Комісія посилається на свідчення колишніх заручників та інші джерела, які вказують на сексуальні напади, приниження, сексуальні тортури та експлуатацію під час полону в секторі Газа.

У деяких випадках, за даними комісії, насильство тривало місяцями. Це змінює юридичну та моральну рамку: йдеться не тільки про злочини, вчинені в день вторгнення 7 жовтня, але й про продовження насильства після викрадення людей.

Автори звіту кваліфікують описані дії як можливі військові злочини, злочини проти людяності, акти геноциду, сексуальні тортури та терористичні злочини. Вони закликають Ізраїль та міжнародну спільноту розслідувати ці злочини, домагатися кримінального переслідування відповідальних, вводити санкції проти причетних осіб і структур, а також створювати спеціальні механізми для розслідування сексуального насильства в умовах збройного конфлікту.

Спецтрибунал: як Ізраїль збирається судити учасників різанини

На цьому тлі Кнесет схвалив закон про створення спеціального військового трибуналу для бойовиків, які брали участь у нападі 7 жовтня. Закон підтримали 93 депутати з 120, проти ніхто не проголосував. Решта депутатів були відсутні або утрималися.

Це рідкісний випадок політичної згоди між коаліцією та опозицією. Серед ініціаторів законопроєкту названі Юлія Малиновська з «Наш дім Ізраїль», Симха Ротман з «Релігійного сіонізму» та Ярів Левін з «Лікуду».

За даними Reuters, Ізраїль утримує приблизно 200–300 підозрюваних бойовиків, захоплених після нападу, включаючи учасників елітного підрозділу ХАМАСу «Нухба». Точна кількість засекречена. Судові процеси, як очікується, можуть зайняти роки.

Трибунал має засідати в Єрусалимі та розглядати справи колегією з трьох суддів. Процеси планується зробити публічними, а ключові слухання — транслювати. Обвинувачені зможуть брати участь у частині засідань дистанційно з місць ув’язнення, а вижилі та сім’ї жертв отримають можливість бути присутніми на окремих слуханнях або спостерігати за ними онлайн.

Смертна кара та юридичні суперечки

Закон допускає можливість смертного вироку за частину обвинувачень, але не робить його автоматичним.

Reuters уточнює: якщо такий вирок буде винесено, має слідувати автоматична апеляція. AP також зазначає, що закон викликав критику з боку правозахисних організацій, які побоюються ослаблення процесуальних гарантій і перетворення процесів на публічне видовище.

Для ізраїльського суспільства ця дискусія болісна. З одного боку, є вимога справедливості після найбільшої різанини в історії країни. З іншого — Ізраїль має показати, що навіть суд над терористами проходить не як акт помсти, а як юридично вибудований процес.

Саме тут звіт комісії та закон про трибунал перетинаються. Перший збирає і систематизує докази. Другий створює судову рамку, в якій держава зможе розглядати справи тих, хто брав участь у нападі, вбивствах, викраденнях, насильстві та утриманні заручників.

7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАСу та інших угруповань прорвалися через кордон з Гази, атакували південні громади Ізраїлю, військові бази, дороги та музичний фестиваль Nova. За міжнародними даними, було вбито близько 1 200 осіб, більшість з них цивільні, а 251 особа була викрадена в сектор Газа.

Тепер Ізраїль входить у наступний етап — не тільки військовий і дипломатичний, але й судовий. Він буде довгим, важким і спірним. Але без такого етапу історія 7 жовтня залишиться не до кінця оформленою в правовому сенсі.