ХАМАС погодився скласти зброю? Що приховано в плані «Ради миру»

Президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення «історичної угоди», яка, за його словами, має призвести до повного роззброєння ХАМАС, ліквідації інших збройних формувань у секторі Газа та поступового виведення ізраїльських військ.

Однак опублікований 31 липня 2026 року документ показує значно складнішу картину. Йдеться не про підписану угоду між Ізраїлем і ХАМАС, а про складену з 15 пунктів дорожню карту, яку прийняла терористична організація і підтримали посередники. Офіційного схвалення Ізраїлю на момент публікації не було.

Більше того, ХАМАС вже заявив, що почне передавати зброю лише після того, як Ізраїль припинить удари, відведе війська і виконає зобов’язання попереднього етапу домовленостей. Ізраїльська позиція протилежна: ЦАХАЛ не повинен відходити з зайнятих рубежів, поки ХАМАС не буде реально роззброєний, а сектор — демілітаризований.

Що саме оголосив Дональд Трамп

30 липня Трамп повідомив, що очолювана ним «Рада миру» досягла домовленості про «повне роззброєння ХАМАС і всіх інших збройних груп у Газі».

Американський президент представив документ як великий прорив у реалізації свого плану з 20 пунктів. За його версією, у міру роззброєння ХАМАС ізраїльські війська будуть покидати сектор, міжнародні сили займатимуться забезпеченням безпеки, а управління перейде новому палестинському технократичному органу.

Але формулювання Трампа про «повне роззброєння» помітно жорсткіше мови самої дорожньої карти. Документ говорить про поетапне виведення зброї з експлуатації та її зберігання під контролем нової адміністрації. Він не містить детальної процедури знищення кожної ракети, гвинтівки або одиниці боєприпасів.

Тому НАновини — Новини Ізраїлю підкреслює: поки не можна стверджувати, що ХАМАС вже беззастережно погодився скласти всю зброю або що Ізраїль прийняв запропоновані умови.

Що представляє собою NCAG

Центральна роль у плані відведена Національному комітету з управління Газою — NCAG.

Це перехідний технократичний орган, який повинен замінити адміністрацію ХАМАС і взяти на себе:

• цивільне управління;
• муніципальні служби;
• освіту і охорону здоров’я;
• відновлення інфраструктури;
• управління державним майном;
• роботу поліції;
• внутрішню безпеку.

Комітет очолює Алі Шаат. На власному сайті NCAG називає себе тимчасовою технократичною адміністрацією, що діє під наглядом «Ради миру» і в рамках резолюції Ради Безпеки ООН №2803.

ХАМАС та інші угруповання повинні передати цьому комітету не тільки цивільні установи, але й функції внутрішньої безпеки. Їм забороняється створювати паралельну адміністрацію, втручатися в рішення NCAG, проводити збройні походи, військові паради і демонстрації сили.

Основний проголошений принцип звучить як: «Одна влада, один закон, одна зброя».

Зброя ХАМАС залишиться в секторі Газа

Один з найбільш спірних пунктів полягає в тому, що здаване зброя не буде передаватися Ізраїлю або вивозитися за межі сектора.

Дорожня карта передбачає поетапне виведення з експлуатації та постановку на зберігання:

• важкого озброєння;
• зброї збройних угруповань;
• ракет та іншого бойового оснащення;
• складів боєприпасів;
• об’єктів військового виробництва;
• тунелів і пов’язаної з ними інфраструктури.

Процес повинен адмініструватися NCAG, перевірятися Міжнародним перевірочним комітетом — IVC — і отримувати технічну підтримку Міжнародних стабілізаційних сил — ISF.

У документі прямо говориться, що зброя не повинна передаватися Ізраїлю або якій-небудь непалестинській стороні. В кінці процесу тільки NCAG повинен мати право зберігати, контролювати і застосовувати зброю в секторі.

Це означає, що ракети, гвинтівки та інше озброєння фізично залишаться в Газі — принаймні до моменту їх підтвердженого знешкодження.

Перетворять чи зброю в металобрухт

У поширюваних переказах стверджується, що все озброєння буде розібрано і фактично перетворено в металобрухт.

Але в опублікованій дорожній карті слово «металобрухт» відсутнє. Використовується термін decommission, який можна перекласти як «вивести з експлуатації», «знешкодити» або «зняти з озброєння».

У початковому плані «Ради миру» дійсно говориться, що зброя повинна бути приведена в стан, що виключає її подальше використання. Але конкретна процедура поки не визначена. Це може означати демонтаж механізмів, знищення стволів і затворів, ліквідацію пускових установок, підрив тунелів або інший спосіб знешкодження.

Головне питання для Ізраїлю полягає в тому, хто підтвердить, що складоване зброя дійсно неможливо швидко повернути в стрій.

Якщо зброя залишиться в закритих сховищах всередині Гази, а доступ Ізраїлю до них буде обмежений, ефективність схеми повністю залежить від надійності NCAG, міжнародних спостерігачів і стабілізаційного контингенту.

Хто буде контролювати склади

У переказах з’явилося твердження, що склади будуть знаходитися під контролем багатонаціонального контингенту. Це не зовсім точно.

Функції розподілені між трьома структурами:

NCAG буде безпосередньо адмініструвати процес, приймати зброю, контролювати склади і управляти новою поліцією.

IVC — Міжнародний перевірочний комітет буде засвідчувати виконання зобов’язань, фіксувати порушення і вирішувати, чи можна переходити до наступного етапу.

ISF — Міжнародні стабілізаційні сили повинні розділяти райони присутності ЦАХАЛа і території, що перейшли під контроль NCAG, стежити за припиненням вогню, навчати місцеву поліцію і забезпечувати доставку гуманітарної допомоги.

При цьому дорожня карта окремо вказує, що ISF не повинна виконувати функції звичайної поліції всередині палестинського суспільства.

Таким чином, безпосередній контроль над зброєю буде палестинським, а міжнародні структури надаватимуть підтримку і проводитимуть перевірку.

Чи буде ШАБАК перевіряти кожного поліцейського

Документ передбачає ретельну перевірку всіх співробітників нової поліції. Бойовики збройних формувань не повинні автоматично включатися в поліцейські або силові структури.

Однак прямої вказівки на те, що кожного кандидата буде особисто перевіряти ШАБАК, в опублікованих 15 пунктах немає.

Там говориться тільки про комплексну перевірку особового складу. Не пройшовшим її співробітникам можуть запропонувати цивільні посади або вихід на пенсію. При цьому вони не повинні позбавлятися фінансових прав тільки через колишню політичну приналежність.

Для Ізраїлю це створює ще одну складну проблему: необхідно відрізнити звичайних муніципальних службовців і поліцейських від людей, які брали участь у терористичній діяльності, обслуговуванні тунелів, охороні заручників або військовій інфраструктурі ХАМАС.

Без доступу ізраїльських служб безпеки до списків кандидатів перевірка може перетворитися в формальність.

Особиста зброя: не тільки пістолети

Особливу увагу привернув пункт, що дозволяє жителям Гази зберігати особисту зброю відповідно до палестинського законодавства.

NCAG повинен стати єдиним органом, який:

• реєструє приватну зброю;
• видає і відкликає ліцензії;
• встановлює дозволену кількість боєприпасів;
• конфіскує незаконні одиниці;
• контролює дотримання правил.

Однак твердження, що закон дозволяє громадянину виключно один пістолет, неточне.

Палестинський закон про вогнепальну зброю №2 від 1998 року передбачає можливість ліцензування однієї одиниці зброї. У додатках до закону згадуються не тільки пістолети, але також нарізні гвинтівки і гладкоствольна зброя. Кулемети та інше озброєння виділені в окрему категорію.

Отже, формулювання про особисту зброю може стати однією з головних лазівок угоди.

Бойовики можуть спробувати представити автомати і гвинтівки не як майно військових підрозділів, а як особисту або кланову зброю. Тому буде потрібно не тільки ліцензування, але і чітке визначення дозволених моделей, калібрів, кількості боєприпасів і попереднього використання кожної одиниці.

Що означає термін у 14 днів

Ще одне поширене твердження — нібито угода передбачає двотижневе припинення вогню, яке автоматично скасовується, якщо ХАМАС не почне роззброюватися.

В опублікованому документі це сформульовано інакше.

Після того як всі сторони схвалять дорожню карту, протягом 14 днів вони повинні підготувати:

• детальний графік виконання;
• послідовність етапів;
• критерії перевірки;
• механізм передачі зброї;
• порядок введення NCAG і міжнародних сил;
• прив’язку роззброєння до виведення ЦАХАЛа.

Міжнародний перевірочний комітет зможе продовжити цей термін.

Окремого публічного пункту про автоматичне скасування припинення вогню рівно через два тижні немає. Навпаки, кожен новий етап повинен починатися тільки після підтвердження, що зобов’язання попереднього етапу виконані.

Отже, 14 днів — це перш за все період підготовки механізму реалізації, а не заздалегідь встановлена тривалість перемир’я.

Хто повинен зробити перший крок

Саме послідовність дій залишається головною перешкодою.

ХАМАС стверджує, що Ізраїль спочатку зобов’язаний:

1. припинити удари;
2. завершити виконання попередніх домовленостей;
3. відвести війська до узгодженої лінії;
4. збільшити обсяг товарів і гуманітарної допомоги;
5. забезпечити вхід NCAG в Газу.

Тільки після цього угруповання готове передати зброю на зберігання новій адміністрації.

Представник ХАМАС Гази Хамад назвав угоду «важкою і болісною», але уникав самого слова «роззброєння». Він говорив саме про передачу зброї NCAG після виконання Ізраїлем попередніх умов.

Ізраїльська позиція діаметрально протилежна. Анонімне політичне джерело заявило, що ЦАХАЛ не відступить навіть з нинішньої «жовтої лінії», поки ХАМАС не буде дійсно роззброєний, а сектор повністю демілітаризований.

Тобто обидві сторони як і раніше вимагають, щоб першою діяла інша сторона.

Що станеться з «жовтою лінією»

Після припинення вогню в жовтні 2025 року початкова «жовта лінія» залишала під контролем Ізраїлю близько 53% території сектора.

Але пізніше ЦАХАЛ розширив контрольовану зону. За оцінкою Associated Press, до кінця липня 2026 року Ізраїль контролював близько 60% Гази. Інші оцінки називали ще більшу площу.

Тому твердження, що нинішня лінія охоплює рівно 53% території, застаріло. Ця цифра відноситься до початкового варіанту розмежування.

Дорожня карта пов’язує виведення ЦАХАЛа з роззброєнням і передачею районів під контроль NCAG. Теоретично процес повинен йти поетапно: зброя виводиться з експлуатації, міжнародні спостерігачі проводять перевірку, нова адміністрація приймає територію, після чого ізраїльські сили відходять далі.

Але точного графіка поки немає.

Не визначено, скільки зброї повинен передати ХАМАС перед кожним етапом виведення, хто обстежить тунелі і що станеться, якщо в вже переданому районі виявлять новий склад або відновлену військову інфраструктуру.

Повне роззброєння може зайняти майже рік

Представники «Ради миру» допускали, що здача важкого озброєння і ліквідація військової інфраструктури можуть зайняти від 200 до 350 днів.

Однак цей термін не включений в опубліковану дорожню карту і поки є попередньою оцінкою.

Крім того, представник ХАМАС повідомив Associated Press, що остаточна передача важкого озброєння пов’язується угрупованням зі створенням палестинської держави. У самій дорожній карті такої прямої умови немає — там йдеться лише про формування умов для майбутнього палестинського самовизначення та державності.

Це розходження показує, що навіть після публікації документа сторони розуміють його по-різному.

Чому Ізраїль ставиться до плану з недовірою

Ізраїль вже стикався з ситуаціями, коли міжнародні механізми не запобігали відновленню терористичної інфраструктури.

У нинішній схемі залишаються як мінімум кілька критичних ризиків:

• зброя не вивозиться з Гази;
• склади знаходяться під управлінням палестинського органу;
• процедура фізичного знищення озброєння не прописана;
• невідомо, чи отримає Ізраїль доступ до перевірок;
• особиста зброя може стати прикриттям для збереження частини арсеналу;
• відсутній повний механізм пошуку прихованих тунелів і схованок;
• не визначені наслідки часткового виконання;
• невідомо, хто саме надасть достатню кількість військовослужбовців для ISF;
• ХАМАС і Ізраїль вимагають протилежної послідовності дій.

Разом з тим план вперше настільки детально пов’язує роззброєння ХАМАС, передачу цивільної влади, створення нової поліції, міжнародну перевірку та поступовий вивід ЦАХАЛу.

Угода чи поки лише рамка

Станом на вечір 31 липня документ не можна вважати остаточною угодою між Ізраїлем і ХАМАС.

ХАМАС погодився з дорожньою картою, але висуває попередні вимоги. Ізраїль формально її не схвалив і наполягає, що вивід військ можливий лише після справжнього роззброєння.

«Рада миру» пропонує виконувати обидва процеси паралельно, але саме деталі цієї паралельності ще належить узгодити.

Тому гучна заява про «повне роззброєння ХАМАС» поки випереджає реальність. Документ створює можливий механізм, але не гарантує його виконання.

Для Ізраїлю вирішальним стане не те, чи підпише ХАМАС ще одну декларацію, а те, чи будуть знищені ракети, тунелі, зброярні та командні структури, а також чи отримає терористична організація можливість відновитися під виглядом цивільної адміністрації, поліції, кланів або власників ліцензованої зброї.

НАновости — Новини Ізраїлю продовжує стежити за реакцією ізраїльського уряду та за підготовкою технічного графіка, який має показати, йдеться про реальну демілітаризацію Гази чи лише про нову формулу зберігання зброї під іншим контролем.