- 1 Жовтня, 2026
- 8:35 pm
- Ізраїль
З 11 по 21 листопада 2026 року в Тель-Авіві відбудеться 13-й Міжнародний фестиваль фотографії PHOTO IS:RAEL. У його програмі готується окрема виставка українських фотографів, які зараз живуть в Ізраїлі; серед них є люди, які покинули Україну після початку повномасштабної російської війни. Israeli Friends of Ukraine вже покриває основну частину витрат, але для реалізації проєкту необхідно зібрати ще 10 000 шекелів.
Автор: Павло Швейко
«Допоможіть Україні бути почутою на міжнародній арені в Ізраїлі» — з такою формулюванням Israeli Friends of Ukraine почала збір коштів на українську експозицію Міжнародного фестивалю фотографії PHOTO IS:RAEL. За інформацією організаторів проєкту, вперше туди запрошена саме група українських фотографів, які сьогодні живуть в Ізраїлі. Частина учасників приїхала сюди після початку повномасштабного російського вторгнення.
Виставка повинна працювати всі дні фестивалю — з 11 по 21 листопада 2026 року. Організатори українського проєкту розраховують, що за цей час фотографії зможуть побачити близько 50 тисяч осіб: ізраїльська публіка, іноземні гості, представники культурних, громадських та дипломатичних організацій. Сам PHOTO IS:RAEL не обіцяє конкретні 50 тисяч відвідувачів, а говорить про «десятки тисяч» щорічно, тому першу цифру правильніше сприймати як оцінку Israeli Friends of Ukraine.
У цього проєкту є ще одна особливість. Українські роботи потраплять не на спеціалізований захід діаспори, куди в основному прийдуть люди, вже зацікавлені Україною, а в загальну програму великого ізраїльського фестивалю. Для НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency тут якраз і знаходиться головний сюжет: українська тема виходить до аудиторії, яка могла зовсім не планувати окремо шукати виставку про Україну.
PHOTO IS:RAEL 2026: 50 виставок і більше 200 фотографів
13-й Міжнародний фестиваль фотографії PHOTO IS:RAEL розміститься цього року в комплексі Тель-Авівської синематеки, вул. HaArba’a, 5. PHOTO IS:RAEL оголошує близько 50 відкритих виставок і роботи понад 200 фотографів з Ізраїлю та інших країн. Крім виставок будуть фільми, екскурсії, зустрічі з авторами та сімейні заходи. Саме фестивальне простір відкрито безкоштовно; окремо оплачуються тільки деякі спеціальні події та екскурсії.
11 листопада, в день відкриття, фестиваль працюватиме з 20:00 до 22:00. З неділі по четвер заявлені години 10:00–22:00, у п’ятницю — 10:00–16:00, у суботу — знову до 22:00. Дістатися можна, зокрема, через станцію червоної лінії легкорельсу Carlebach; залізнична станція Tel Aviv HaShalom теж знаходиться порівняно недалеко. Для ізраїльського читача це корисна деталь: мова йде фактично про центр Тель-Авіва, а не про закриту виставкову площадку на периферії.
Тема нинішнього фестивалю — Citizens / אזרחים / «Громадяни». PHOTO IS:RAEL трактує її ширше формальної запису в теудат-зеуте: хто отримує можливість бути поміченим, чий голос присутній у суспільстві і наскільки людина здатна брати участь у формуванні загальної реальності. Тому українська виставка потрапляє в тему досить природно — автори, частина яких змінила країну проживання через війну, розповідають про власний досвід вже всередині ізраїльського суспільства.
Від HaTachana до синематеки: як з’явився фестиваль
Історія PHOTO IS:RAEL почалася задовго до нинішньої української ініціативи. Перший Міжнародний фестиваль фотографії пройшов ще в 2009 році в комплексі HaTachana в Тель-Авіві під темою Point of View. З створенням першого фестивалю пов’язані фотографи Еяль Ландесман і Ельдад Рафаелі; Рафаелі згодом кілька років відповідав за його художній напрямок. Нинішня організація PHOTO IS:RAEL існує з 2012 року як חברה לתועלת הציבור, або скорочено חל״צ — ізраїльська суспільно корисна компанія, що працює без мети розподілу прибутку.
Офіційна ретроспектива показує, як змінювалися майданчики і теми. У 2010 році в тель-авівському порту проходив проєкт «Short Exposure», у 2012-му фестиваль «Sustainability» прийняли в порту Яффо, у 2014-му «Photographic Memory» — на території Carmel Winery в Рішон-ле-Ціоні. Потім були «Safe Space» в Яффо в 2016 році, «Identity» в Midtown в 2017-му, «Relations» в 2018-му, «Fantasy» в Azrieli Sarona в 2019-му і «Transformation» на Kikar HaMedina в 2020-му.
У 2021 році фестиваль отримав тему «Meeting Point», у 2022-му — «Action». Випуск, спочатку запланований на листопад 2023 року, через обставини був перенесений на березень–квітень 2024-го і пройшов без загальної теми. У 2025 році 12-й фестиваль називався Voices — «Голоси», його головним куратором була Світлана Рейнгольд. Тепер наступний крок — Citizens. У цій послідовності досить добре видно, куди сама інституція рухалася останні роки: фотографія тут все частіше використовується не тільки як художній об’єкт, але і як спосіб говорити про спільноту, ідентичність і можливість бути почутим.
Зараз Еяль Ландесман вказаний як співзасновник і директор PHOTO IS:RAEL, Ціон Бахлуль очолює раду директорів, Світлана Рейнгольд працює головним куратором. Співзасновник Іцхак Горен входить до ради директорів; Ітай Бар-Йосеф відповідає за розвиток і партнерства, Нетта Граф — за соціальні програми. Тобто за фестивалем стоїть постійна організація з цілорічною діяльністю, а не тимчасова команда, зібрана під один листопадовий проєкт.
PHOTO IS:RAEL називає себе незалежною структурою і пише, що не отримує постійної підтримки державних або громадських органів. При цьому в відкритому державному реєстрі є, наприклад, окрема угода Міністерства закордонних справ Ізраїлю з організацією на 13 000 ₪ у 2018 році, пов’язана з міжнародною складовою фестивалю Identity. Це не те ж саме, що постійне бюджетне фінансування, але важливе уточнення до того, як влаштована її робота: окремі проєкти могли отримувати підтримку державних структур.
Тут взагалі давно дають камеру тим, про кого зазвичай знімають інші
Одна з центральних програм організації називається PHOTO IS:VOICE. Вона заснована на методиці photovoice: учасника не перетворюють в об’єкт чужого репортажу, а навчають самому знімати власне життя і визначати, що саме він хоче показати оточуючим. Для читача, який з терміном не стикався, сенс досить простий — людина з спільноти стає автором розповіді про себе, а не тільки героєм фотографа з боку.
PHOTO IS:RAEL повідомляє, що з 2015 року через її соціальні проєкти пройшло понад 10 тисяч дітей і дорослих з понад 250 спільнот Ізраїлю. Їх роботи виставляються на тому ж Міжнародному фестивалі поруч з професійною фотографією. Організація прямо пояснює це спробою зруйнувати звичну ієрархію між тими, кого прийнято показувати, і тими, хто зазвичай вирішує, як саме їх показувати.
Для української групи ця історія має пряме відношення до справи. Тут приїжджі з України не стають ілюстрацією до чужої розповіді про біженців або війну. Фотографи виступають авторами і самі обирають, з якими зображеннями вийти до ізраїльського глядача.
Україна на PHOTO IS:RAEL з’являється не вперше
Тут потрібна акуратна формулювання. Слова Israeli Friends of Ukraine про «вперше запрошену групу» не означають, що до 2026 року на фестивалі взагалі не було ні України, ні українських авторів.
У 2018 році серед 29 переможців міжнародного Open Call фестивалю були Крістіна Биляк і Сергій Мельниченко з України. Тоді PHOTO IS:RAEL отримав понад 900 портфоліо з 52 країн, а відібрані проєкти показувалися в рамках фестивальної теми Relations.
У 2022 році Вікторія Сорочинська представляла Україну серед двадцяти фіналістів Meitar Award for Excellence in Photography — премії PHOTO IS:RAEL і фонду сім’ї Цві та Офри Мейтар. Її проєкт називався POLTAVALAND: Ukraine’s Place of Power, а в іншій події фестивалю Сорочинська вже була позначена як фотограф Ukraine/Israel. Це особливо близький прецедент нинішньої історії: українська біографія і ізраїльська присутність перетнулися на цій площадці ще чотири роки тому.
Тоді ж показувався проєкт Ukraine Runs Through It Юстини Мельникевич. Фотограф багато років працювала в Україні, а Дніпро використовувала як лінію, через яку розповідала про історію, географію і відмінності регіонів країни. Після повномасштабного російського вторгнення в 2022 році цей багаторічний проєкт отримав вже зовсім інший контекст — річка стала в тому числі лінією війни і оборони. Виставка проходила в співпраці з польським Інститутом Адама Міцкевича.
Ще один проєкт 2022 року — In Their Own Words ізраїльської фотографки Міхаль Хельбін. У березні після початку вторгнення вона приїхала в Польщу і знімала українських біженців і польські сім’ї, які приймали їх у себе. Фестиваль проводив по цій виставці окрему зустріч Хельбін з журналісткою Шані Літман.
Пізніше PHOTO IS:RAEL показував Finding Safe Space міжнародної ізраїльської гуманітарної організації IsraAID. Для ізраїльського читача назва знайома, але контекст тут суттєвий: проєкт розповідав про роботу IsraAID з українськими жінками і дітьми на кордоні після початку вторгнення, а також про програми всередині України — від забезпечення водою до медичної і психологічної допомоги.
Тому нинішнє «вперше» краще розуміти вузько і точно: за даними Israeli Friends of Ukraine, вперше на PHOTO IS:RAEL запросили окрему групу українських фотографів, які зараз живуть в Ізраїлі. Станом на 1 жовтня окремої картки цієї виставки з повним списком авторів на сайті фестивалю ще немає. Імена учасників, куратор, остаточна назва експозиції, кількість робіт і конфігурація стенду поки публічно не розкриті.
Це вже не єдиний український культурний проєкт в Ізраїлі
Нинішня виставка з’являється не на порожньому місці. У березні НАновини детально розповідали про проєкт «Це (не) моя війна» в Бат-Ямі, який об’єднав 15 ізраїльських художників, народжених в Україні. За ним стояла «Платформа 202», створена для підтримки українських авторів в Ізраїлі; кураторами були Віра Гайліс і Світлана Матвієнко.
Там був схожий процес: українська тема переставала існувати тільки всередині української спільноти і входила в звичайний культурний простір Ізраїлю. Саме тому нинішня участь в PHOTO IS:RAEL логічно дивитися не як на окрему акцію, а поруч з вже з’явилися проєктами.
16–17 жовтня в Тель-Авіві пройде ще одна виставка, про яку ми писали, — «Нитки ідентичності» Яни Дерези. Сучасні українські мотанки там використовуються для розмови про пам’ять, переїзд і ідентичність; проєкт також проходить в співпраці з Israeli Friends of Ukraine.
Живопис, традиційна форма, фотографія — проєкти різні. Загальним стає інше: розмова з ізраїльською аудиторією йде вже не тільки через політичні заяви, мітинги або новини з фронту.
Хто збирає 10 тисяч шекелів
Israeli Friends of Ukraine працює в Ізраїлі з 2014 року. Співзасновник і керівник організації — Анна Жарова, співзасновник і керівник операційної діяльності — В’ячеслав Фельдман. IFU займається гуманітарними, громадськими і культурними проєктами, пов’язаними з Україною і українсько-ізраїльськими відносинами.
За власною опублікованою статистикою IFU, організація відправила 157 тонн гуманітарної допомоги, зібрала близько 2 млн шекелів на потреби українців, провела після початку повномасштабної війни 39 протестних і благодійних заходів і передала українським військовослужбовцям 18 500 ізраїльських бандажів і турнікетів. На сайті організації є також проєкти допомоги всередині Ізраїлю після 7 жовтня, включаючи Salute IDF і роботу волонтерів на півдні країни.
У випадку з PHOTO IS:RAEL IFU підкреслює: основна частина витрат вже покривається організацією, а 10 000 ₪ — це недостаюча сума. Тобто неправильно писати, ніби вся українська виставка «коштує десять тисяч шекелів».
Саме виставкове виробництво дійсно вимагає значних грошей. Для розуміння масштабу можна взяти офіційний приклад минулорічного фестивалю: у 2025 році PHOTO IS:RAEL пропонував учасникам окрему конструкцію розміром 3,6 на 2,4 метра з дизайном, друком, текстами і кураторським супроводом за 4 650 ₪. Це тариф іншого проєкту і іншого року, тому переносити його на українську експозицію не можна, але він показує, з чого взагалі складаються витрати на подібну участь.
Як підтримати виставку
Збір проходить через Grow. У призначенні вказано «Виставка / תערוכה», суму людина обирає самостійно. Організатори обіцяють розмістити імена всіх донорів, які захочуть бути публічно згаданими, в окремому блоці подяк безпосередньо на стенді виставки.
До відкриття залишається трохи більше місяця. За цей час повинна з’явитися і повна програма PHOTO IS:RAEL 2026, включаючи імена українських учасників і подробиці самої експозиції. Тоді стане зрозуміліше, які саме історії вони привезуть на HaArba’a, 5 і як буде побудована виставка.
Поки відома базова конструкція проєкту: 11 днів у центрі Тель-Авіва, міжнародний фотографічний фестиваль, окрема група українських авторів з Ізраїлю і недостаючі 10 000 шекелів на завершення виставки. У цьому вигляді історія досить конкретна і без додаткових лозунгів: українським фотографам пропонують професійну ізраїльську площадку, а збір потрібен для того, щоб цим запрошенням вдалося скористатися.
