Російська мова в антиизраїльській хвилі: що показали дані LS Group про війну Ізраїлю та Ірану

29 березня 2026 року ізраїльське видання NEWSru.co.il опублікувало матеріал з посиланням на дослідження LS Group, і саме з цієї публікації ми беремо основну фактуру для розбору: російська мова виявилася в п’ятірці лідерів за поширенням антиизраїльських наративів про війну США та Ізраїлю проти Ірану. Для Ізраїлю це вже не просто медійна деталь із зовнішнього світу, а неприємний сигнал про те, що російськомовний простір все помітніше бере участь у загальному потоці ворожої інформації.

За даними, які наводить NEWSru.co.il, п’ять мов — арабська, фарсі, англійська, іспанська та російська — формують 89% глобального антиизраїльського інформаційного потоку з теми нинішньої війни. Сам по собі цей список передбачуваний лише частково. Не дивують арабська та фарсі. Але присутність російської мови в цій п’ятірці, та ще з такою часткою, для ізраїльської аудиторії звучить вже інакше. Це означає, що розмова йде не про якийсь вузький пропагандистський куток інтернету, а про велике мовне середовище, з яким Ізраїль історично пов’язаний напряму — через репатріацію, медіа, сім’ї, бізнес, політику та суспільну дискусію.

Як виглядає карта антиизраїльського інфопотоку

П’ять мов тримають майже весь обсяг

Згідно з публікацією, арабська мова займає перше місце з часткою 31% і зростанням 24% порівняно з лютим. За нею йде фарсі — 26% і зростання 37%. Англійська дає 19% загального обсягу, іспанська — 13%, російська — 11%. Загальне зростання антиизраїльських повідомлень за розглянутий період склало 31%. Якщо перевести це з сухої мови моніторингу на звичайну, картина виглядає так: за лічені тижні антиизраїльська інформаційна хвиля не просто збереглася, а помітно посилилася, і російський сегмент опинився всередині цього прискорення, а не десь на периферії.

У російської мови в цьому списку особлива роль. Формально він замикає першу п’ятірку. Але політично та інформаційно значення цього факту ширше, ніж сама цифра 11%. Російська — це мова, яка продовжує жити всередині ізраїльського суспільства. Він не зовнішній для країни. Тому кожне посилення антиизраїльської риторики російською мовою потенційно зачіпає не тільки міжнародну думку, але й внутрішнє медіасередовище самого Ізраїлю.

Telegram став головним прискорювачем

Публікація окремо підкреслює, що 48% антиизраїльських повідомлень з’являються в Telegram. На другому місці X з 18%. При цьому Telegram домінує саме в арабському, фарсі та російському сегментах, тоді як X сильніший в англійському та іспанському. Це важлива розвилка. Вона показує не тільки де поширюється ворожий контент, але й як саме він живе. Telegram — це швидкість, низька модерація, висока емоційність, щільні спільноти та майже миттєва радикалізація будь-якої теми.

Для Ізраїлю це особливо чутливо, тому що Telegram давно став не просто каналом новин. Це простір, де люди отримують первинне пояснення подій. Не документ. Не перевірку. Не довгий аналітичний текст. А саме першу рамку: хто винен, хто жертва, хто нібито «штовхає світ до катастрофи», а хто «захищається». І якщо така рамка масово будується проти Ізраїлю, то далі вже не так важливо, як саме потім оформлюється текст — як грубий пост, як нібито експертний розбір або як мем.

Чому російський сегмент для Ізраїлю — окрема проблема

Мова вже не про маргіналії

Російськомовний простір довго сприймався багатьма ізраїльтянами як середовище більш-менш прагматичне. Так, з важким стилем, так, з цинізмом, так, з політичною агресією. Але все ж не як головний носій антиизраїльської повістки. Дані, які наводить LS Group, показують, що це уявлення застаріло. Російський сегмент сьогодні — один з великих маршрутів, якими поширюються антиизраїльські інтерпретації війни. Причому робить він це через звичні для себе платформи: Telegram, VK, YouTube.

Тут важливо не спрощувати. Проблема не зводиться тільки до офіційної російської лінії, хоча її вплив, звичайно, нікуди не подівся. Справа ширше.

Російська мова давно стала зручною оболонкою для дуже різних потоків: антизахідного ресентименту, конспірології, псевдорелізму, войовничого цинізму та мемної політичної ненависті. На цьому фоні Ізраїль легко перетворюється на зручну мішень. Його можна одночасно представити і як «агресора», і як «інструмент США», і як «провокатора світової війни», і як «лицемірний Захід у мініатюрі». Для дезорієнтованої аудиторії такі конструкції працюють дивовижно добре.

Російську мову більше не можна вважати нейтральним фоном

Це, мабуть, головний висновок для ізраїльської аудиторії. Якщо російська мова входить у п’ятірку основних носіїв антиизраїльських наративів, значить російськомовне інфополе треба розглядати вже не як другорядний фон, а як напрямок інформаційної безпеки. Не тільки зовнішньої, але й внутрішньої. У середині цієї тривожної картини НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency бачать ключову річ: мова йде не про суперечку думок і не про звичну грубу полеміку в соцмережах, а про системний тиск на сприйняття Ізраїлю в одній з найчутливіших для країни мовних середовищ.

Саме тому реакція на такі дані не повинна обмежуватися обуренням. Тут потрібне більш тверезе питання: хто в Ізраїлі взагалі працює з російськомовним простором як з реальним фронтом, а не як з архівом старої репатріантської звички?

Які наративи рухають цю хвилю

Головна формула — Ізраїль як агресор, Іран як нібито захищаючийся

За даними, наведеними в статті, найпоширенішим наративом стала формула «США та Ізраїль — агресори, Іран захищається» — 29%. Далі йде теза про те, що «знищення сіоністського режиму близько» — 22%, а потім версія, що «американо-ізраїльський альянс провокує світову війну» — 18%. Нижче в списку йдуть конструкції про «імперію зла», «подвійні стандарти Заходу», «обманні переговори Трампа» та конспірологічні теорії про ядерні удари та зміну режиму.

Важливо тут не те, що всі ці формули вже знайомі. Важливіше інше: вони працюють одночасно на кількох мовах і під різні аудиторії. Десь — через релігійну солідарність. Десь — через страх перед глобальною війною. Десь — через антиамериканізм. А в російському сегменті вони особливо легко маскуються під нібито тверезу геополітичну розмову. Не крик, а усмішка. Не лозунг, а «ну давайте чесно подивимося». Така упаковка часто небезпечніша прямої лайки.

Від образ до псевдоаналітики — весь спектр вже в дії

NEWSru.co.il пише, що аналіз будувався на лексиці, тональності, фреймінгу та емоційній забарвленості контенту. Серед повторюваних тем називалися атрибуція відповідальності, конфесійна солідарність, раціоналізація війни через нафту, гроші та логістику, інвективна лексика, емоційна залученість та геополітичний песимізм. Це хороший зріз того, як сьогодні працює сучасна антиизраїльська риторика: вона давно не складається тільки з прямої ненависті. Вона вміє виглядати і як грубий вуличний крик, і як нібито спокійний розрахунковий аналіз.

Для Ізраїлю це означає просту, але неприємну річ. Боротьба йде не тільки з брехнею, але й з її стилізаціями. Не тільки з прямим антисемітизмом, але й з його «розумною» упаковкою. Не тільки з радикалами, але й з тими, хто створює видимість нейтрального коментаря, а насправді повторює всі ті ж схеми: Ізраїль винен, Захід лицемірний, Іран загнаний у кут, світ котиться в безодню через сіоністів і Вашингтон.

Звідси і висновок. Публікація важлива не тому, що в ній є одна гучна цифра про російську мову. Вона важлива тому, що показує архітектуру проблеми. Антиизраїльський потік зростає. Він багатомовний. Він добре відчуває платформи. І російська мова в цій системі вже не спостерігач, а повноцінний учасник. Для Ізраїлю це не питання іміджу і навіть не питання одного новинного циклу. Це питання стійкості суспільства під час війни.