ООН готує новий план розгортання миротворців у Лівані замість UNIFIL

ООН шукає заміну місії UNIFIL у Лівані

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш представив Раді Безпеки три варіанти майбутньої міжнародної присутності в Лівані після завершення мандату UNIFIL. Йдеться про зону, яка для Ізраїлю залишається однією з найчутливіших точок безпеки: південь Лівану, «Блакитна лінія», озброєна інфраструктура «Хезболли» та ризик нової великої війни на північному кордоні.

За даними Reuters і AP, лист Гутерріша було направлено членам Ради Безпеки ООН на початку червня 2026 року. У ньому пропонується не просто згорнути стару місію, а визначити, який формат міжнародного спостереження може залишитися після 31 грудня 2026 року, коли нинішній мандат UNIFIL має завершитися.

Для Ізраїлю це не технічна деталь.

Якщо міжнародна присутність зникне повністю, вакуум на півдні Лівану може швидко заповнити «Хезболла». Якщо ж ООН збереже хоча б обмежений формат спостереження, у міжнародної спільноти залишиться інструмент тиску, моніторингу та фіксації порушень. Проблема в тому, що Ізраїль давно вважає UNIFIL слабкою місією, яка не змогла запобігти зміцненню «Хезболли» вздовж кордону.

Три сценарії: від мінімального спостереження до ширшої місії

У пропозиціях Гутерріша описані три можливі моделі. Перша — легка присутність з обмеженими можливостями. Друга — більш стійкий формат з розширеним моніторингом і підтримкою деескалації. Третя — велика і більш комплексна структура, здатна спостерігати за ситуацією ширше і допомагати політичному процесу.

Чисельність такої присутності, за повідомленнями Reuters і AP, може становити приблизно від 1 980 до 5 525 осіб. Це менше нинішньої UNIFIL, де зараз близько 7 500 військовослужбовців.

Головне завдання нового формату — зберегти військовий моніторинг вздовж «Блакитної лінії», підтримати Ліванські збройні сили і допомогти досягти виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1701, прийнятої після війни Ізраїлю і «Хезболли» у 2006 році. Ця резолюція вимагає припинення бойових дій, посилення контролю ліванської армії на півдні країни і відсутності озброєних угруповань у зоні, де держава має бути єдиною легальною силою.

На папері все виглядає логічно.

На практиці саме тут починається головний конфлікт інтересів. Ізраїль вимагає реального роззброєння «Хезболли» і гарантій безпеки для північних громад. Ліван говорить про суверенітет і необхідність виведення ізраїльських сил із спірних районів. ООН намагається зберегти хоча б робочий механізм між сторонами, але її можливості залежать від рішень Ради Безпеки, фінансування і готовності держав направляти військових у небезпечну зону.

Чому це питання важливе для Ізраїлю

Південь Лівану для ізраїльтян — не абстрактна карта в документах ООН. Це напрямок, звідки десятиліттями приходили ракети, атаки, загрози і постійна напруженість для жителів півночі Ізраїлю. Після 7 жовтня тема північного кордону стала ще більш болючою: ізраїльське суспільство інакше сприймає будь-які обіцянки безпеки, якщо за ними не стоїть реальний контроль.

Саме тому в Ізраїлі до нових планів ООН ставляться обережно.

З одного боку, міжнародна присутність може стримувати ескалацію, фіксувати порушення і допомагати поверненню жителів у прикордонні райони. З іншого — якщо нова місія буде слабкою, погано озброєною або політично скутою, вона може повторити долю UNIFIL: бути на місці, але не зупинити фактичне зміцнення «Хезболли».

UNIFIL завершує мандат не відразу

Рада Безпеки ООН у серпні 2025 року продовжила мандат UNIFIL в останній раз — до 31 грудня 2026 року. Після цієї дати має розпочатися поетапний вивід місії протягом 2027 року. Таке рішення стало компромісом після тиску США та Ізраїлю, які давно критикували ефективність операції.

Це важлива дата, тому що мова не йде про негайний відхід миротворців.

У ООН є час підготувати перехідний формат. У Ізраїлю, Лівану, США, Франції та інших учасників дипломатичного процесу — час узгодити, яким буде новий баланс на півдні Лівану. Але часу не так багато, якщо враховувати швидкість, з якою змінюється ситуація на Близькому Сході.

Для читачів НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency ця історія важлива ще й тому, що вона показує загальну кризу міжнародних механізмів безпеки. Ізраїль стикається з тим, що формальні резолюції не завжди перетворюються на захист громадян. Україна переживає схожу проблему в іншій географії: міжнародне право існує, але агресор і терористичні союзники часто перевіряють його на міцність силою.

Що стоїть за новим планом Гутерріша

Пропозиції генсека ООН з’являються на тлі небезпечного періоду для всього регіону. «Хезболла» залишається ключовою озброєною силою в Лівані і частиною іранської осі впливу. Ізраїль, у свою чергу, не готовий миритися з загрозою на своєму північному кордоні, особливо після досвіду війни з ХАМАС і постійного тиску з боку підтримуваних Іраном угруповань.

ООН намагається утримати проміжну лінію: не залишити південь Лівану без спостереження, але і не продовжувати UNIFIL у колишньому вигляді, якщо Рада Безпеки вже вирішила завершити її мандат.

AP окремо зазначає, що нові варіанти повинні допомогти політичним зусиллям щодо виконання резолюції 1701, підтримки ліванської армії і деескалації вздовж «Блакитної лінії». В останні місяці ситуація залишалася небезпечною, а загибель миротворців тільки посилила питання про те, хто і на яких умовах готовий працювати в цій зоні.

Головне питання — не назва місії, а її сила

Ізраїльський інтерес тут дуже простий: щоб південь Лівану не став зручною площадкою для нової війни. Назва майбутньої місії вторинна. Набагато важливіше, чи буде у неї реальний мандат, доступ до місць порушень, підтримка Ради Безпеки і можливість не тільки спостерігати, але і домагатися наслідків для тих, хто перетворює прикордонні райони на військову інфраструктуру.

Для Лівану питання теж болісне. Держава повинна довести, що її армія здатна бути єдиною законною силою на всій території країни. Без цього будь-який міжнародний формат буде тимчасовою підпоркою, а не рішенням.

У найближчі місяці Раді Безпеки ООН належить вибрати, який з трьох варіантів стане основою для подальших переговорів. Для Ізраїлю це буде не дипломатична формальність, а один з факторів безпеки північного кордону.

Саме тому нова дискусія навколо UNIFIL важлива не тільки для Нью-Йорка, Бейрута чи штаб-квартири ООН. Вона безпосередньо стосується Кір’ят-Шмони, Метули, Нагарії, Хайфи і всіх ізраїльтян, які розуміють: якщо північ знову загориться, ціна слабких міжнародних рішень буде вимірюватися не резолюціями, а людськими життями.