10 листопада 2026 року в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, відновилися переговори України, США та Росії — вперше з лютого. Формально йдеться про припинення війни. Однак джерело Reuters у російській делегації назвало врегулювання в Україні лише частиною ширшого завдання: створення нової системи безпеки для Європи.
Автор: Олена Гунько
Поки дипломати зустрічаються, Росія продовжує удари по українській енергетиці напередодні зими, Україна атакує нафтопереробні підприємства Росії, а лінія фронту простяглася приблизно на 1200 кілометрів. Україні при цьому не вистачає ракет для комплексів Patriot.
Хто сидить за столом
Посередниками виступають Стів Уіткофф і Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа. Українську делегацію очолює керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умеров; з ним працюють глава президентського офісу Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія і Вадим Скібіцький.
У російській групі з 11 осіб — Володимир Мединський, заступники глави МЗС Сергій Рябков і Михайло Галузін, керівник військової розвідки Ігор Костюков і представник Генштабу Юрій Жигарловський.
До тристоронньої зустрічі українці та американці провели окремі консультації з Великобританією, Францією, Німеччиною, Італією, НАТО та Єврокомісією. Москва не погодилася посадити європейців за спільний стіл, хоча Вашингтон має намір домагатися їхньої участі в наступних раундах.
«Велика угода» і старі вимоги Кремля
Після зустрічі 5 листопада з представником Кремля Кирилом Дмитрієвим Трамп оголосив про можливу угоду, що стосується не тільки України, але й Європи.
Кушнер перерахував п’ять напрямків: постійні консультації з безпеки, екстрений зв’язок при кризах, прозорість військових дій, взаємне зниження ризику ескалації та довгострокова стабільність. При цьому він окремо пообіцяв поважати суверенітет країн і їхнє право самостійно обирати союзи.
Але Москва давно вкладає в поняття європейської безпеки інший зміст. У грудні 2021 року вона вимагала від НАТО обмежити розміщення військ і озброєнь у державах, що приєдналися до Альянсу після 1997 року.
Йдеться не про виключення Польщі, країн Балтії, Фінляндії чи Швеції з НАТО, а про скорочення військової інфраструктури на східному напрямку. Згоди США на такий перегляд зараз немає.
Американські чиновники допускають відновлення Ради Росія — НАТО, пом’якшення санкцій і гарантії Україні за зразком статті 5 договору Альянсу. Це обговорювані варіанти, а не погоджена угода.
Загроза перед переговорами
9 листопада Рябков заявив, що можлива війна Росії з Європою виявиться «іншою і дуже короткою». Він говорив про Балтійське море, Калінінград і передбачувані перешкоди російському судноплавству.
Одночасно дипломат стверджував, що Москва не планує нападати першою. Тому заяву слід розуміти як умовну військову загрозу, а не повідомлення про призначену атаку; згадані сценарії 2029–2030 років також не є встановленим прогнозом.
Території та гарантії: де розбіжності
За даними Reuters, американський представник допускає територіальний компроміс: в обмін Україні пропонують закінчення війни, гарантії безпеки та шлях до членства в ЄС.
Але високопоставлений український співрозмовник агентства відкинув готовність Києва поступитися територіями. Такі питання, заявив він, можуть вирішуватися лише керівниками держав і за наявності надійних гарантій.
Росія як і раніше вимагає виведення українських військ з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які вона оголосила своїми, хоча повністю не контролює, відмови України від НАТО, обмежень її армії та змін мовної і церковної політики; Київ відкидає ці умови.
Зеленський домагається припинення вогню, захисту енергетики, свободи судноплавства в Чорному морі, обмінів полоненими і зустрічі лідерів. Повідомлення, що перемир’я взагалі не увійде до порядку денного, суперечать заявленим українським пріоритетам: його обговорення і реальне досягнення — різні речі.
Держсекретар Марко Рубіо 9 листопада сказав, що гарантії повинні бути прийнятні і для Росії.
Для розуміння спору: стаття 4 НАТО передбачає консультації при загрозі, стаття 5 — колективну оборону, але не автоматичне однакове військове втручання всіх союзників. Затвердженого проекту гарантій немає; договір з США вимагав би складної ратифікації в Сенаті.
Європа і ослаблений Трамп
Кая Каллас нагадує, що система безпеки вже існує — НАТО, ЄС і договори, які порушує Росія.
Після опитування 12 європейських і натовських чиновників Politico повідомило про побоювання: нова угода може бути пов’язана з грудневим переглядом американської військової присутності в Європі.
На виборах 3 листопада демократи отримали більшість в обох палатах Конгресу; новий склад почне роботу в січні 2027 року. Трампу стане важче проводити закони і міжнародні договори, однак зовнішньополітичних повноважень він не позбудеться.
Експерт Володимир Дубовик не бачить нових ідей Вашингтона для прориву. Марія Золкіна вважає, що ослаблення Трампа зачіпає і Путіна: Кремль може заманювати президента США обіцянкою масштабної перемоги, розраховуючи на розкол Європи і України, а потім перекласти на них відповідальність за провал. Демократи, у свою чергу, можуть почати розслідування діяльності адміністрації.
Чому це стосується Ізраїлю
Переговори відновилися після дев’ятимісячної паузи, на яку вплинула американсько-ізраїльська війна проти Ірану.
Для ізраїльського читача суттєвий не тільки цей контекст. Обговорюється прецедент: наскільки дієві гарантії безпеки, якщо їхні умови повинен схвалити потенційний агресор?
Зміни в Конгресі також торкнуться здатності Білого дому проводити рішення щодо України і Близького Сходу, але не визначають їхній зміст.
Поки підтверджені початок переговорів і розширення теми до європейської безпеки. Вашингтон обіцяє включити європейців у майбутній формат, але терміни і умови невідомі.
Ні територіальних поступок Києва, ні згоди Вашингтона повернути НАТО до конфігурації 1997 року, ні домовленості про припинення вогню немає.