Йдеться насамперед про кормову кукурудзу та імпорт: Ізраїль майже не вирощує її в промислових обсягах, тому українські 934 тис. тонн можуть становити близько 79% ізраїльського імпорту кукурудзи.
Ізраїль увійшов до п’ятірки найбільших покупців української кукурудзи за підсумками 2025/2026 маркетингового року.
Це не просто аграрна статистика.
Для Ізраїлю ця цифра безпосередньо пов’язана з кормами, птицею, яйцями, молочною галуззю, цінами на базові продукти та продовольчою стійкістю країни.
За даними, які наводить Fixygen з посиланням на Українську зернову асоціацію, Україна за сезон експортувала 21 млн тонн кукурудзи. Найбільшим покупцем стала Туреччина — 6,5 млн тонн. Далі йдуть Італія — 3,8 млн тонн, Іспанія — 1,9 млн тонн, Нідерланди — 1,7 млн тонн та Ізраїль — 934 тис. тонн. Загальний експорт зернових та олійних культур з України у 2025/2026 маркетинговому році склав 41,1 млн тонн, що на 12% менше, ніж у попередньому сезоні.
Чому майже мільйон тонн — це багато для Ізраїлю

На тлі Туреччини, яка закупила 6,5 млн тонн української кукурудзи, ізраїльські 934 тис. тонн можуть здатися скромною цифрою.
Але для Ізраїлю масштаб інший.
Ізраїль — невелика країна з обмеженими земельними та водними ресурсами.
Він не може закрити внутрішні потреби в кормовому зерні власним виробництвом.
За оцінкою FAS USDA — міжнародної аграрної служби Міністерства сільського господарства США — Ізраїль майже повністю залежить від імпорту кукурудзи для кормової та крохмальної промисловості.
USDA в звіті по Ізраїлю прямо вказує, що країна є незначним виробником кукурудзи через водні обмеження, вирощує в основному солодку кукурудзу та попкорн, а для кормової та крохмальної промисловості повністю залежить від імпорту. У тому ж звіті прогноз по імпорту кукурудзи Ізраїлем на 2025/2026 маркетинговий рік — 1,18 млн тонн.
Якщо співставити цю цифру з українськими поставками в 934 тис. тонн, виходить приблизно 79,15%.
Тобто Україна може покривати близько 79% ізраїльського імпорту кукурудзи в цьому сезоні.
Це вже не другорядна торгівля.
Це ключова частина ізраїльського кормового ланцюга.
Куди в Ізраїлі йде українська кукурудза
Важливо розуміти: мова не про кукурудзу в качанах, яку купують у супермаркеті.
Основне використання — кормова галузь.
Кукурудза в Ізраїлі йде в комбікорми, а через них — у виробництво курки, яєць, молока, індички, риби та іншої продукції тваринництва.
USDA зазначає, що кукурудза є основним товаром для ізраїльської кормової промисловості, а головний попит формують птахівництво та виробництво яєць. Також кукурудзяні корми використовуються для молочного сектора, індички, риби та інших жуйних тварин.
Саме тому українська кукурудза в Ізраїлі — це не просто зерно в порту.
Це майбутня курка на прилавку.
Це яйця.
Це молочні ферми.
Це частина собівартості продуктів, які ізраїльтяни купують щодня.
Коли Україна постачає Ізраїлю майже мільйон тонн кукурудзи, вона фактично бере участь у підтриманні внутрішнього продовольчого ланцюга країни.
Війна, логістика та стійкість України
Український експорт зерна продовжує працювати в умовах війни, ударів по інфраструктурі та складної логістики.
Так, загальний експорт знизився.
Але навіть при цьому Україна змогла вивести на зовнішні ринки 21 млн тонн кукурудзи, а за даними UkrAgroConsult, на 1 липня 2026 року експорт кукурудзи в 2025/2026 маркетинговому році склав 21,28 млн тонн, що на 3,1% менше, ніж роком раніше.
Для України це показник стійкості.
Для Ізраїлю — показник того, що український напрямок залишається важливим і робочим навіть в умовах війни.
Кукурудза йде не тільки в Європу.
Вона йде в Середземномор’я, на Близький Схід, у країни, для яких стабільність поставок зерна — це питання цін і внутрішньої продовольчої безпеки.
Ізраїль тут не випадковий покупець.
Він знаходиться в регіоні, де продовольча логістика завжди залежить від моря, портів, цін на фрахт, війни, політики та ризику блокування маршрутів.
Чому ця тема стала політичною
Є ще один важливий шар.
У 2026 році зернова тема вже стала причиною напруження між Україною та Ізраїлем.
Україна заявляла, що росія вивозить зерно з окупованих українських територій і намагається продавати його через міжнародні схеми. Reuters повідомляв, що Київ викликав ізраїльського посла, передав ноту протесту і звинувачував Ізраїль у недостатній реакції на поставки зерна, яке Україна вважає вкраденим. Ізраїльська сторона відповідала, що докази повинні бути передані через офіційні юридичні канали.
Окремо був випадок з судном Panormitis, яке, за твердженням української сторони, перевозило зерно з районів, окупованих росією. Україна просила Ізраїль затримати судно і вантаж, провести перевірку документів, взяти проби зерна і допитати екіпаж. У підсумку судно покинуло ізраїльські територіальні води і не розвантажилося в Ізраїлі.
На цьому тлі легальна українська кукурудза набуває ще більшого значення.
Є нормальна торгівля з Україною.
Є прозора поставка українського зерна.
І є окрема проблема — спроби росії монетизувати окупацію через вивезення аграрної продукції з захоплених територій.
Для Ізраїлю це не повинно бути сірою зоною.
Якщо країна закуповує зерно з регіону війни, їй важливо чітко розуміти походження товару.
Ізраїльський інтерес: не тільки ціна
Ізраїлю вигідна українська кукурудза.
Причини зрозумілі: географія, логістика, ціна, звичні торгові маршрути та великі обсяги.
USDA окремо зазначає, що Ізраїль, незважаючи на бажання диверсифікувати імпорт, ймовірно, продовжить закуповувати зерно і корми з Чорноморського басейну через ціну та близькість.
Але після 2022 року ціна вже не може бути єдиним критерієм.
Покупка легальної української кукурудзи — це нормальний економічний зв’язок.
Покупка зерна сумнівного походження — це ризик для репутації, дипломатії та відносин з Україною.
Саме тут тема стає ширшою за звичайний аграрний звіт.
НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає такі історії не як суху біржову статистику, а як частину реальної ізраїльсько-української повістки.
Тому що за цифрою 934 тис. тонн стоїть не тільки експорт.
За нею стоять фермери в Україні, порти, логістика, ізраїльські птахофабрики, молочні господарства, кормові заводи і кінцева ціна продуктів для сім’ї в Ізраїлі.
Що це означає для ізраїльського споживача
Для звичайного ізраїльтянина українська кукурудза може бути невидимою.
Вона не лежить на полиці з українським прапором.
Вона не продається як окремий бренд.
Але вона може бути всередині всього ланцюга.
Через комбікорм вона впливає на виробництво курки.
Через птахівництво — на яйця.
Через молочні ферми — на молоко і молочні продукти.
Через кормову галузь — на стійкість тваринництва в умовах війни, високої вартості логістики та внутрішнього тиску на агросектор Ізраїлю.
Тому майже мільйон тонн української кукурудзи — це не просто зовнішня торгівля.
Це частина повсякденного життя Ізраїлю, яка зазвичай залишається за кадром.
Головний висновок
Ізраїль увійшов до п’ятірки найбільших покупців української кукурудзи.
Україна поставила Ізраїлю 934 тис. тонн.
Якщо порівняти це з прогнозованим ізраїльським імпортом кукурудзи на рівні 1,18 млн тонн, виходить близько 79%.
Тобто Україна сьогодні — один з ключових постачальників кукурудзи для Ізраїлю.
І це робить українсько-ізраїльський аграрний зв’язок набагато важливішим, ніж здається на перший погляд.
В умовах війни, суперечок про походження зерна і зростаючого значення продовольчої безпеки Ізраїлю важливо не просто купувати зерно.
Важливо купувати його прозоро.
Важливо розуміти, звідки воно приходить.
І важливо не забувати, що українська кукурудза — це не тільки товар.
Це частина економіки країни, яка воює, експортує, годує міжнародні ринки і залишається важливим партнером для Ізраїлю.
Якщо вам важливо бачити ізраїльсько-українську повістку без російської оптики — додайте НАновости в Google.
https://www.google.com/preferences/source?q=news.nikk.co.il
