Моссад і Україна: США та ЄС залучили колишнього ізраїльського розвідника для перевірки грошей, виділених Україні

США та європейські структури залучили колишнього співробітника ізраїльської розвідки до пошуку коштів, призначених для військової допомоги Україні. За цією короткою новиною стоять відразу кілька різних грошових історій — західний контроль допомоги, $100 млн справи «Мідас», українські фігуранти в Ізраїлі та досвід «Моссаду» у фінансовій розвідці.

20 серпня 2026 року французьке спеціалізоване видання Intelligence Online повідомило “новину”, в якій Україна несподівано перетнулася з однією з найбільш закритих ізраїльських професій. Американські та європейські структури посилили контроль грошей, призначених для військової допомоги Україні, і залучили колишнього співробітника ізраїльської розвідки, щоб допомогти відстежити кошти, доля яких викликає питання.

В оригіналі Intelligence Online формулювання обережніше, ніж у багатьох переказах цієї історії: йдеться про missing funds — кошти, які необхідно відстежити. Видання не повідомляє у відкритій частині публікації, що вже встановлено “розкрадання якоїсь загальної багатомільярдної суми”. Не йдеться і про те, що держава Ізраїль направила «Моссад» розслідувати українську корупцію.

Інтерес до цієї історії вже формується навколо кількох очевидних запитів: «Моссад і Україна», «США перевіряють допомогу Україні», «куди пішли гроші для України», «колишній співробітник Моссаду Україна», «перевірка американської допомоги Україні», «корупція в Україні і допомога США», а також «справа Мідас Україна». При цьому жоден з цих запитів сам по собі не означає, що розкрадання або зникнення конкретної суми вже доведено: йдеться поки про перевірку фінансових потоків, розслідування окремих корупційних епізодів і спроби встановити кінцевий рух грошей.

Але сама новина від цього стає не менш цікавою. Скоріше навпаки. Якщо звичайної перевірки документів виявилося недостатньо і західним структурам знадобилася людина з ізраїльської фінансової розвідки, питання вже не тільки в тому, чи правильно Україна відзвітувала за гроші.

Питання — куди вони пішли далі.

Для Павла Швейко ця історія знаходиться якраз на перетині двох країн, про які він пише для НАновини. Ізраїль тут не фон і не красиве слово «Моссад» у заголовку. За останні місяці велика українська антикорупційна справа вже кілька разів фізично прийшла в Ізраїль: її фігуранти знаходяться тут, Київ направив документи на їх екстрадицію, а тепер в історії з’являється ще й спеціаліст з колишнього складу ізраїльської розвідки.

Що саме повідомив Intelligence Online

Intelligence Online — французьке професійне видання, що спеціалізується на розвідувальних службах, спецопераціях, оборонних структурах і приватному розвідувальному ринку. Матеріал від 20 серпня підписаний журналістом Меттом Бернардині.

Його заголовок вкрай конкретний: «США і ЄС найняли колишнього співробітника “Моссаду” для розслідування зниклих коштів України».

У доступному без підписки фрагменті йдеться, що американські та європейські відомства посилили спостереження за грошима, призначеними для військової допомоги Україні. Одним із заходів стало залучення колишнього ізраїльського розвідника, який повинен допомогти відстежити зниклі з прозорого фінансового ланцюжка кошти.

І тут виникає перша важлива межа.

«Гроші призначалися Україні», «рух грошей не вдалося нормально відстежити» і «гроші доведено вкрали українські чиновники» — це три різні твердження. Поки публічно підтверджено перше і те, що західні структури намагаються розібратися з другим.

Третє повинно з’являтися тільки там, де є конкретна кримінальна справа, сума, транзакція і докази.

І таких українських справ вже вистачає.

Чому колишній співробітник «Моссаду» тут взагалі має сенс

Ім’я залученого спеціаліста у відкритій частині Intelligence Online не розкривається. У переказах закритого матеріалу фігурує доктор Ехуд Уді Леві — один з найбільш відомих в Ізраїлі спеціалістів з фінансової розвідки.

Вважати цю ідентифікацію остаточно підтвердженою тільки за відкритим анонсом Intelligence Online не можна. Але біографія самого Леві пояснює, якого роду людина взагалі потрібна для такої роботи.

Уді Леві понад 30 років служив у системі ізраїльської розвідки і національної безпеки. Він працював у військовій розвідці ЦАХАЛ, у структурах при канцелярії прем’єр-міністра, займався боротьбою з фінансуванням тероризму, а з 2003 року керував напрямком економічної війни і фінансової розвідки «Моссаду».

Це не та частина розвідувальної роботи, яку зазвичай показують у кіно.

Завдання фінансової розвідки починається там, де переказ вже кілька разів змінив форму. Гроші могли піти від державного замовника підряднику, від підрядника — посереднику, потім опинитися на рахунку іншої компанії, пройти через іноземну юрисдикцію, перетворитися на криптовалюту, нерухомість або частку в бізнесі.

Ізраїль десятиліттями будував такі ланцюжки навколо ХАМАС, «Хезболли», Ірану та інших структур. Потрібно було зрозуміти не тільки хто відправив гроші, але і хто в кінці контролює актив.

Леві саме цим і займався. Після відходу з державної служби у 2016 році він продовжив працювати з пошуком активів і фінансовою розвідкою для урядів, банків і міжнародних компаній.

Тому для НАновини — Новини Ізраїлю тут важливіше не колишня посада людини, а спеціалізація. Якщо західні відомства хочуть дізнатися, куди реально прийшли гроші після кількох проміжних операцій, такий досвід дійсно відповідає завданню.

Де в цій історії з’явилися $100 млн

Майже відразу після публікації Intelligence Online поруч з новиною почала з’являтися сума близько $100 млн. І тут дуже легко зробити помилковий висновок, ніби американці вже встановили: “Україна вкрала $100 млн західної військової допомоги”.

Ні.

$100 млн відносяться до українського розслідування під назвою «Мідас».

Його ведуть НАБУ і САП. НАБУ — Національне антикорупційне бюро України, спеціальний слідчий орган, створений для справ про корупцію серед високопосадовців. САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка працює з такими виробництвами з боку обвинувачення. Для ізраїльтянина найближчий орієнтир — спеціалізовані слідчі і прокурори по корупції високого рівня, хоча повного юридичного аналога української конструкції в Ізраїлі немає.

У центрі «Мідаса» знаходиться «Енергоатом». Це українська державна компанія, що управляє атомними електростанціями країни і величезними фінансовими потоками енергетичного сектора.

НАБУ стверджує, що група людей отримала можливість фактично впливати на роботу компанії, не маючи відповідних офіційних повноважень. Контрагентам, за версією слідства, ставили умову: віддати 10–15% вартості контракту, інакше оплата вже виконаних робіт могла зависнути.

Систему всередині розслідування називали «шлагбаумом».

Окремо слідство виявило в центрі Києва офіс, де враховувалися і легалізувалися отримані гроші. Через цю «пральню», за даними НАБУ, за задокументований період пройшло близько $100 млн. Для переказів використовувалася в тому числі мережа іноземних компаній, а частина операцій проводилася за межами України.

Це вже не чутка з соцмереж. Про $100 млн офіційно повідомило саме НАБУ.

Але НАБУ не стверджує, що ці $100 млн є тими самими $100 млн військової допомоги США або ЄС.

Саме цю різницю не можна втратити.

НАновини раніше детально розбирали, як справа «Мідас» дійшла до офіційних процедур між Україною та Ізраїлем. Тоді в центрі уваги були люди. Тепер Intelligence Online переводить увагу ще й на рух грошей.

Чому Ізраїль вже опинився всередині «Мідаса»

В українській політиці ім’я Тимура Міндича зрозуміле майже без пояснень. Ізраїльському читачеві — ні.

Міндич — український бізнесмен з багаторічного оточення Володимира Зеленського, колишній співвласник студії «Квартал 95». НАБУ вважає його одним з центральних фігурантів справи «Мідас». Це версія слідства; остаточну винуватість встановлює суд.

Ще до активної фази розслідування Міндич покинув Україну і опинився в Ізраїлі. Тут же знаходиться Олександр Цукерман, ще один фігурант справи.

До кінця 2025 року українські журналісти знайшли обох в Ізраїлі. Потім історія перестала бути тільки журналістською.

31 березня 2026 року Україна направила в Міністерство юстиції Ізраїлю офіційні запити про екстрадицію Міндича і Цукермана. Пакет матеріалів після виправлення процесуальних недоліків виріс до 24 томів і був перекладений для ізраїльської сторони.

10 серпня голова САП Олександр Клименко повідомив, що Україна все ще чекає на відповідь.

НАновини детально відновлювали цю хронологію в матеріалі про те, чому Україна вже 132 дні чекала реакції Ізраїлю по Міндичу і Цукерману.

А 19 серпня — буквально за день до публікації Intelligence Online — справа отримала ще одне продовження. Українські антикорупційні структури повідомили про нове розслідування передбачуваного відмивання 150 млн гривень, тобто приблизно $3,35 млн, пов’язаного зі спробою зібрати гроші для застави одного з фігурантів «Мідаса».

НАновини вже розбирали цей новий корупційний епізод і його зв’язок з ізраїльською частиною справи.

Виходить дивна послідовність.

Українська справа на $100 млн приводить кількох ключових фігурантів в Ізраїль. Україна просить Ізраїль про екстрадицію. Потім з’являються нові розслідування про рух грошей навколо тих же людей. І на цьому фоні Intelligence Online повідомляє, що США та європейські структури залучили колишнього співробітника ізраїльської розвідки для пошуку коштів, призначених Україні.

Це ще не доказ того, що всі ці лінії є однією фінансовою схемою. Але ігнорувати їх сусідство теж важко.

Андрій Єрмак — чому це прізвище тут важливе

На самій сторінці Intelligence Online серед пов’язаних з матеріалом персон вказано Андрій Єрмак.

Для ізраїльського читача тут знову необхідний переклад з української політичної системи на звичайну мову.

Єрмак багато років очолював Офіс президента України Володимира Зеленського. Формально це апарат, що забезпечує роботу президента. На практиці при Єрмаку посада стала однією з найвпливовіших у країні: він брав участь у міжнародних переговорах, кадровій політиці і прийнятті ключових рішень навколо президентської вертикалі.

У 2026 році антикорупційне розслідування дійшло і до нього.

У травні Reuters повідомило, що колишній голова Офісу президента став підозрюваним у справі про відмивання близько $10,5 млн через елітний будівельний проект під Києвом. Епізод розглядається в рамках більш широкого розслідування «Мідас».

Єрмак звинувачення заперечує.

14 травня Вищий антикорупційний суд України обрав йому утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 140 млн гривень — приблизно $3,2 млн за курсом того періоду.

Цю суму теж не можна складати зі $100 млн «Мідаса» і оголошувати отриманий результат «вкраденою американською допомогою». У розслідуванні фігурують різні епізоди, різні джерела грошей і різні процесуальні звинувачення.

Але рівень людей, яких вже зачепив «Мідас», показує масштаб справи. Це давно не історія про кількох менеджерів української державної компанії.

США самі визнають проблеми з контролем мільярдів

Є ще один шматок картини, який змінює сприйняття новини Intelligence Online.

Захід не почав задавати питання про гроші України вчора.

3 березня 2026 року Управління генерального інспектора USAID опублікувало окремий аудит прямої бюджетної підтримки української держави. У 2022–2024 фінансових роках USAID зобов’язалося надати Україні близько $30,7 млрд такої допомоги.

Приблизно $25,9 млрд з цієї суми направлялися через фонд PEACE Світового банку.

Тут теж важливо розуміти термін. Пряма бюджетна підтримка — це не ракети HIMARS і не артилерійські снаряди. Кошти потрібні для роботи цивільної держави: соціальних виплат, зарплат певних категорій працівників, допомоги внутрішньо переміщеним людям та інших витрат.

Американська сторона додатково наймала Deloitte і KPMG для контролю використання коштів.

І березневий аудит виявився зовсім не заспокійливим.

Генеральний інспектор встановив, що USAID не отримувало частину необхідних матеріалів вчасно або не отримувало їх взагалі. Через це американська сторона мала обмежені можливості переконатися в нормальній роботі всієї системи контролю до перерахування наступних грошей.

Виявили і конкретні проблеми. Уряд України підтвердив, наприклад, відшкодування подвійних виплат чотирьом внутрішньо переміщеним особам. Були питання до перевірки виплат людям, які фактично вже знаходилися за межами України.

Але аудит не виявив «зниклі $25,9 млрд».

Це принципово.

Він показав інше: навіть при Світовому банку, міжнародних аудиторах і багаторівневій звітності Вашингтон не завжди бачив рух коштів настільки добре, наскільки хотів.

А це вже безпосередньо пояснює, чому звичайний аудит можуть доповнювати фінансовою розвідкою.

А якщо гроші пішли через кілька країн?

Ось тут історія стає особливо ізраїльською.

У лютому і липні 2026 року НАБУ публікувало нові матеріали «Мідаса», де гроші переставали виглядати як звичайна українська бухгалтерія.

Слідчі описували криптовалюту, дороговартісну нерухомість, активи, оформлені на інших людей, і закордонні структури. У матеріалах справи з’являлися іноземні компанії і операції, проведені поза Україною.

Це вже саме та територія, на якій людина з досвідом фінансової розвідки корисніша спеціаліста, що перевіряє державний контракт.

Припустимо, гроші вийшли з української компанії. Наступний отримувач зареєстрований в одній країні, банківський рахунок знаходиться в другій, реальний власник живе в третій, а куплена на ці гроші нерухомість — в четвертій.

Жоден український слідчий не може самостійно відкрити банківське досьє в будь-якій точці світу.

Потрібні міжнародні запити, фінансова розвідка, дані банків, інформація про кінцевих власників компаній, санкційні структури і правоохоронні органи кількох держав.

Іноді ланцюжок доводиться збирати назад: не від початкового платежу до грошей, а від вілли, компанії, криптогаманця або банківського рахунку — до людини, яка насправді цим розпоряджається.

Ізраїль десятиліттями робив саме це, коли намагався перекривати фінансові мережі ХАМАС і «Хезболли».

Тепер схожий інструментарій, судячи з Intelligence Online, знадобився навколо України.

Що поки не сходиться

Є спокуса вже зараз зібрати все в один красивий сюжет.

США дали Україні мільярди. В «Енергоатомі» виявили передбачувану корупційну систему. Через «пральню» пройшло $100 млн. Міндич опинився в Ізраїлі. Єрмак став підозрюваним. Україна чекає на екстрадицію. А Захід найняв колишнього співробітника «Моссаду».

Проблема в одному: між цими точками поки не опубліковано повний банківський ланцюжок.

Ми знаємо, що Intelligence Online повідомляє про пошук зниклих коштів, призначених для військової допомоги Україні.

Ми знаємо, що НАБУ документує близько $100 млн в окремій справі «Мідас».

Ми знаємо, що частина операцій цієї справи вийшла за межі України і що її фігуранти знаходяться в Ізраїлі.

Ми знаємо і те, що американський аудит виявив слабкі місця в контролі іншого, бюджетного каналу допомоги.

Але з доступних документів поки не можна провести лінію від конкретного американського або європейського долара військової допомоги прямо до конкретного рахунку людини з «Мідаса».

Саме тому поява спеціаліста з фінансової розвідки виглядає тут важливіше самої гучної цифри.

Звичайний аудит здатний показати: документ не прийшов, звіт запізнився, витрата підтверджена недостатньо добре.

Фінансовий слід повинен відповісти на інше питання: де гроші опинилися в кінці.

Поки відповіді на нього в публічних матеріалах немає.

І якщо Intelligence Online описало початок саме такої перевірки, найцікавіше в цій історії ще не сума і навіть не прізвища. Цікавіше буде побачити перший ланцюжок, який західні структури зможуть провести повністю — від програми допомоги Україні до кінцевого власника грошей або активу.

Тоді стане зрозуміло, що саме знадобилося шукати колишньому співробітнику ізраїльської розвідки.